Для людини, яка живе у власному просторі, важливо мати повне задоволення всім тим, що відбувається довкола, насамперед тим, що коїться у власному обмеженому просторі. Самозадоволення повністю компенсує неспроможність людини жити у реальному світі і реагувати на реальність, тому власноруч створений простір не дає змоги вчасно реагувати на реальність, яка відбувається за вікном.
Власний простір Путіна не дозволяє йому і не дає можливості зрозуміти реалій, він має лише простір і план, який він має виконувати не дивлячись ані на що. Звичайно, що для людини, яка грається у власну гру, буде замало України, йому потрібно більше, тому, що цього вимагає власне самозадоволення. Війна в Україні для Путіна вже перетворилась у щось доконане, те, що не може повністю задовольнити його самолюбство, сьогодні вже потрібно більше.
З цього боку, Європейський Союз робить дуже велику помилку, так як не дуже активно намагається приборкати агресора, адже, безперечно, наступна його ціль – Європа. Європа зможе дати Путіну новий подих, ковток свіжого повітря і задоволення у власному просторі і грі. Звичайно, оскільки він самостійно і за допомогою радників проводить оцінку вибудовує власне уявлення, Путін розуміє, наскільки небезпечно атакувати країни Європейського Союзу. Але це не стане для нього перешкодою, тому, що йому потрібно отримати це відчуття, і повноту задоволення. Його не пригнічує той стан в якому він сам знаходиться, Путіну цього достатньо. Вузьке коло спілкування повністю задовольняє президента сусідньої країни, а от, вигадана небезпека від Заходу, повинна мати продовження в його діях.
Путіну подобається, що він може маніпулювати деякими країнами Європейського Союзу, тому він намагається максимально розширити свій вплив. Ним ведеться щоденна робота на знищення єдності у Європі, і цей факт повинен стати викликом для тих, хто думає, що його можна заспокоїти на переговорах. Так, звичайно, брати участь у переговорах дуже подобається, особливо, коли приходить розуміння, що рішення очікується від нього, але хвороблива гра повинна продовжуватись, тому, що вона перетворилась на сенс життя Путіна. Це основна причина через яку не варто очікувати поступок і примирення. З іншого боку, це єдиний вибір який для Путіна залишається – продовження гри.
Розуміння з боку Європейського Союзу всієї небезпеки, яку несе імперія, ще не прийшло. А потрібно задуматися над тим, що сьогодні світ стоїть перед викликом ХХI століття, тому, що після цієї війни доведеться повністю змінювати інститути колективної безпеки і стратегії поведінки з країнами-агресорами.
Європа очікує на результати перемир’я згідно Мінських домовленостей. Краще-гірше перемир’я діятиме, але перед Путіним відкривається нова ціль – це Європа, оминути яку йому не дозволяє власна гра, безвихідь і бажання відновити імперію.
Leave a Reply