Майдан переміг. З допомогою Бога, країна крокує обраним шляхом, але спікається крок за кроком. Війна та економічна криза не дають змоги народу дихати на повні груди, але, крім згаданих лих є іще одне – надії, що поки не справдилися. Звісно, починалися події останнього року в Україні з надії на краще життя. Тому і розпочалася революція, що режим попереднього президента став нестерпним, а підписання Угоди про асоціацією та побиття студентів просто виявилися останньою краплею.
Минуло вже більше року відтоді, як влада перейшла в руки народу, але, чи вирішило це гострі питання буття простого громадянина? Мабуть, що ні. Це можливо пояснити цілою чергою виборів, які відбулися в країні, але кроки очікуваних реформ для кожного зрозуміло, що затримуються. Простому громадянину, який покладав на зміни останні надії, звичайно, що такий розвиток подій не подобається.
З одного боку війна виснажує як країну, так і, народ, а з іншого – відчуття того, що нічого не змінилося, заставляє задуматися про основну причину бездіяльності. Звичайно, це не саме приємне відчуття. Олігархічні кола, на яких побудована країна не відступають. Декілька родин та осіб володіють всією економікою країни, найважливішими галузями. Всі негаразди бізнесу, олігархи вирішують за рахунок народу, тримаючись за власний бізнес і не поступаючись нічим.
Мабуть вік держави не настільки вже солідний, щоб країна мала таких олігархів? Майкрософт, послугами якого користується увесь світ вигадали не в Україні. Тому, звідкіля олігархи мають такі статки? Звичайно, шлях їх походження потрібно перевіряти, і видно, що Уряд країни не дуже поспішає із вирішенням цього питання, і даремно. Зволікання у вирішенні цих питань просто неможливо. Змінити ситуацію вимагає народ, і він цього обов’язково доб’ється.
Зрозуміло, що питання деолігархізації країни поставатиме все жорсткіше. Тут не потрібно приховуватись поглядами на політичні події і розмовами про війну, не потрібно вигукувати приємних всім слів, а потрібно зрозуміти, що все творять українці самі, бо вони так хочуть. Народ вимагає змін, і ці зміни потрібно робити якомога швидше. Не матиме перспективи той, хто намагатиметься зберегти олігархію, а залишиться на коні той, хто її подолає в країні.
Перспектива країни не в створенні олігархії, яка біде володіти цілими галузями, зовсім ні. Європейська перспектива означає зовсім інше – вільній громадянин вільної держави. Тому, вся сила залишається у вільному громадянині, а вільний громадянин ніколи не зможе сприйняти огидну олігархічну модель у суспільстві, її потрібно вже негайно сьогодні ламати.
Leave a Reply